Посібники

Як знайти й найняти приватного доглядальника

Пошук приватного доглядальника починається з чіткого розуміння того, якої допомоги потребує ваш близький і якої хоче. У цьому посібнику розглянуто, як знайти кандидатів, оцінити їхню відповідність, домовитися про обов’язки й оплату та організувати догляд. Також пам’ятайте, що правила працевлаштування та перевірки кандидатів відрізняються залежно від країни.

Як знайти й найняти приватного доглядальника

Знайти приватного доглядальника — означає зробити повсякденне життя літнього родича безпечнішим і менш виснажливим, а членам родини дати більше можливостей відпочити або зосередитися на інших обов’язках. Важливо не лише те, чи людина має час: її навички, стиль спілкування та підхід до роботи мають відповідати потребам і побажанням літньої людини.

Правила організації догляду, захисту працівників і перевірки кандидатів відрізняються залежно від країни, а іноді й регіону. Скористайтеся цим посібником, щоб спланувати пошук, а потім уточніть місцеві вимоги у відповідних державних службах, кваліфікованого консультанта з питань працевлаштування або надійної організації з догляду. Це практична інформація, а не юридична, фінансова чи медична консультація.

Почніть із визначення потрібного догляду

Якщо можливо, обговоріть із родичем, яка допомога йому потрібна і кого він почувався б комфортно запросити до свого дому. Конкретно поговоріть про розпорядок дня, приватність, мову спілкування, культурні вподобання, домашніх тварин, куріння та завдання, з якими він не хоче отримувати допомогу. Якщо родич не може взяти участь у розмові, залучіть відповідних членів родини або людей, які його підтримують, і зважайте на відомі вам побажання родича.

Складіть список завдань із зазначенням часу та частоти. Наприклад, доглядальник може допомагати готувати їжу, ходити за покупками, спілкуватися, виконувати нескладні хатні справи, супроводжувати на прийоми або надавати особисту допомогу. Чітко вкажіть, що не входить до обов’язків. Для завдань, пов’язаних із медичним доглядом, залежно від країни й конкретного завдання можуть знадобитися спеціальна підготовка, дозвіл або послуги фахівця, діяльність якого регулюється законом. Якщо ви не впевнені, запитайте лікаря родича, команду догляду або місцеву службу соціального догляду, який рівень підтримки буде доречним.

Оцініть, скільки годин догляду потрібно і чи знадобиться вам одна людина, кілька доглядальників або лише періодична підміна. Чеклист оцінки потреб у догляді допоможе впорядкувати запитання, а Калькулятор годин догляду — оцінити потрібний час. Ці інструменти допомагають планувати, але не замінюють професійного оцінювання.

Вирішіть, чи наймати доглядальника напряму, чи звернутися до агентства

Якщо ви наймаєте напряму, ваша родина самостійно знаходить доглядальника й домовляється з ним про роботу. Це дає більше вибору та змогу забезпечити сталість догляду, але вам, можливо, доведеться самостійно подбати про договір, виплати, страхування, відпустку, підміну та обов’язки роботодавця. Правила залежать від місця проживання та фактичних умов роботи, а не лише від того, як названо домовленість. Наприклад, у рекомендаціях уряду Великої Британії пояснюються деякі обов’язки під час найму людини для роботи у вашому домі; в інших країнах діють інші правила.

Агентство може шукати й контролювати доглядальників, організовувати заміну та виконувати деякі адміністративні завдання. Точно з’ясуйте, за що воно відповідає, а що залишається вашим обов’язком. Перевірте, чи доглядальник працює в агентстві за наймом, чи співпрацює з ним в інший спосіб; що станеться, якщо він буде відсутній; як розглядають скарги; і чи зареєстроване агентство або чи проходить перевірки, якщо цього вимагають місцеві правила.

Порівнюйте повну вартість і практичну підтримку, а не лише погодинну оплату. Запитайте про мінімальну тривалість зміни, час на дорогу, умови скасування, плату за підбір або оцінювання, підміну на час відпустки та додаткові збори. Калькулятор вартості догляду вдома допоможе попередньо спланувати бюджет.

Шукайте кандидатів у відповідних місцях

Можна звернутися по рекомендації до людей, яким ви довіряєте, місцевих спільнот доглядальників, громадських організацій, агентств з догляду, а також до державних або професійних довідників, якщо вони доступні. Рекомендація — це корисна підказка, але вона не замінює перевірки відповідності кандидата вашим потребам. Якщо ви користуєтеся онлайн-платформою, з’ясуйте, які перевірки проводить вона і що родина має перевірити самостійно.

Перш ніж звертатися до кандидатів, підготуйте короткий опис роботи. Вкажіть:

  • Обов’язки, місце роботи, очікуваний графік і дату початку.
  • Чи передбачає робота проживання в домі підопічного або без нього, чи вона тимчасова або постійна.
  • Обов’язковий досвід, підготовку, знання мови чи наявність водійських прав.
  • Побажання літньої людини та важливі подробиці про домогосподарство, якими можна поділитися за її згодою.
  • Як подати заявку та яку інформацію ви хочете отримати на першому етапі.

Під час перших звернень не розголошуйте конфіденційну інформацію про здоров’я та особу. Повідомте кандидатам лише те, що потрібно для розуміння роботи, а додаткові подробиці надавайте лише за потреби та за згодою літньої людини.

Ретельно проведіть співбесіду та перевірте кандидатів

Запитайте про досвід виконання завдань зі списку, про те, як кандидат діє, коли змінюється розпорядок дня, і як спілкується з літньою людиною та її родиною. Ставте практичні відкриті запитання: «Як би ви допомогли людині, яка воліє виконувати завдання самостійно?» або «Що б ви зробили, якби прийшли й помітили, що щось не так, як зазвичай?» Звертайте увагу на шанобливі відповіді та готовність дотримуватися узгоджених інструкцій і невідкладно повідомляти про проблеми.

За згодою кандидата, якщо можливо, зв’яжіться щонайменше з двома його нещодавніми роботодавцями або іншими людьми, які можуть надати рекомендації. Запитайте, як довго вони співпрацювали, які обов’язки виконував кандидат, чи був він надійним і чи найняли б його знову. Якщо це практично можливо, перевірте відповідну кваліфікацію або підготовку в організації, яка їх видала. Перевірте особу кандидата та його право на працевлаштування відповідно до місцевого законодавства.

Запитайте, які перевірки судимості, благонадійності чи інші перевірки минулого доступні та доречні у вашому регіоні. Назви, обсяг і законне використання таких перевірок відрізняються; для деяких потрібна згода кандидата. Не вважайте, що перевірка гарантує безпеку, або що відсутність доступу до певної перевірки означає непридатність людини до цієї роботи. Оцінюйте рекомендації, кваліфікацію, результати співбесіди, досвід і чіткий план нагляду в сукупності.

Письмово узгодьте обов’язки, графік і умови

До початку догляду зафіксуйте домовленість письмово. Зазначте обов’язки та їхні межі, графік, оплату й порядок розрахунків, умови проїзду, перерви, терміни повідомлення про скасування, відпустку, конфіденційність, ведення записів, екстрені контакти, а також порядок повідомлення про проблеми та припинення домовленості будь-якою зі сторін. Уточніть, хто надає витратні матеріали й обладнання. Якщо змінюються обов’язки або графік, обговоріть це й оновіть домовленість.

Уточніть, чи доглядальник працює напряму або через агентство і хто відповідає за зобов’язання, пов’язані з працевлаштуванням, страхуванням, податками чи соціальними внесками, якщо вони передбачені місцевим законодавством. Ці вимоги залежать від країни. Перш ніж остаточно домовитися, ознайомтеся з офіційними рекомендаціями державних органів або зверніться по консультацію до кваліфікованого місцевого фахівця. Сторінка уряду Великої Британії про найм працівника для роботи вдома — це приклад рекомендацій для конкретної країни, а не зразок для інших юрисдикцій.

Сплануйте перші зміни та підтримуйте відкрите спілкування

Якщо можливо, познайомте літню людину з доглядальником до першої повної зміни. Покажіть, де лежать потрібні щодня речі, розкажіть про домашні звички й екстрені контакти та домовтеся, як обмінюватиметеся новинами. Надавайте лише інформацію, потрібну для роботи, і надійно зберігайте особисті документи.

Письмовий графік і нотатки для передачі справ допоможуть уникнути плутанини, якщо обов’язки розподіляють між членами родини або кількома доглядальниками. Скористайтеся Конструктором тижневого графіка догляду, щоб спланувати візити, або Бланком передачі справ після візиту, щоб передати узгоджену практичну інформацію. Робіть записи фактичними, шанобливими та доречними.

Домовтеся обговорити, як усе проходить, після перших кількох змін, а потім узгодьте регулярний час для таких розмов. Запитайте літню людину, чи їй комфортно, а доглядальника — якої інформації або змін йому бракує, щоб добре виконувати роботу. Невеликі непорозуміння вирішуйте одразу. Якщо домовленість не працює, обговоріть конкретні проблеми, зверніться до письмових умов і за потреби скористайтеся допомогою агентства або місцевої служби підтримки.

Якщо ви занепокоєні негайною загрозою безпеці, зверніться до відповідної екстреної служби або служби захисту людей у вашому регіоні. Якщо проблема не термінова й стосується плану догляду або потрібного рівня допомоги, поговоріть із лікарем літньої людини, її командою догляду або місцевою службою соціального догляду. Продуманий процес найму не усуває всіх ризиків, але чіткі очікування, ретельні перевірки та шанобливе спілкування допоможуть вам зробити більш обґрунтований вибір.

Джерела

  1. Homecare — NHS
  2. In-home care — Alzheimer's Association

CareTaskNest допомагає родинам організовувати щоденний догляд. Сервіс не надає медичних порад, не встановлює діагнозів і не призначає лікування. У разі надзвичайної ситуації телефонуйте за місцевим номером екстреної служби.