Як вести щоденник догляду та нотатки для передачі справ

Коли про маму чи тата піклуються кілька людей, інформація губиться десь між ними. Сестра помічає, що тато двічі пропустив обід. Сусід бачить, що він непевно тримався на ногах біля під'їзду. Найнята доглядальниця з'ясовує, що аптека не привезла ліки. Кожна деталь здається дрібницею, але повної картини немає ні в кого, і коли лікар питає: «Ви помічали якісь зміни?», ніхто не може точно пригадати.

Щоденник догляду розв'язує цю проблему. Це простий спільний запис того, що відбувалося щодня: яку допомогу надали, що помітили і що треба зробити далі. Для нього не потрібні медичні знання — лише регулярність. У цьому посібнику йдеться про те, чому щоденник допомагає, що в ньому писати і як використовувати його, коли помічники змінюють одне одного.

Навіщо взагалі вести щоденник?

Лікарі отримують кращу інформацію

National Institute on Aging (NIA) радить повідомляти лікаря про такі зміни, як звернення до відділення невідкладної допомоги, візити до інших спеціалістів, зміни апетиту, сну, енергії чи здатності виконувати щоденні справи, наприклад митися. Зробити це з пам'яті важко, особливо коли минуло кілька тижнів. Щоденник дає змогу сказати «Цього тижня він чотири рази прокидався вночі» замість «Здається, він погано спить».

Уся родина знає одне й те саме

NIA рекомендує спільний зошит догляду — паперовий чи електронний, — у якому зібрано головну інформацію, щоб усі причетні були в курсі. Щоденний журнал — це жива частина такого зошита. Брати й сестри, які живуть далеко, можуть читати його замість дзвінків із розпитуваннями, а основному доглядальнику не доводиться переказувати те саме кожному.

Передача справ стає безпечнішою

Коли догляд перебирає нова людина, хай навіть на один вечір, їй треба знати, що відбувалося останнім часом. Зі щоденником вона не починає з нуля.

Видно закономірності

Невеликі зміни легко пропустити день у день, але за кілька тижнів записів вони стають очевидними. Що раніше ви помітите закономірність, то швидше зможете обговорити її з потрібним фахівцем.

Що записувати

Записи мають бути короткими й фактичними. Кількох рядків на день цілком достатньо. Корисні рубрики:

• Дата, час і хто пише
• Їжа та напої: приблизно що і скільки, зміни апетиту
• Сон: як минула ніч, денний сон
• Настрій і залученість: бадьорий, мовчазний, розгублений, тривожний, балакучий
• Рухливість: падіння, ледь не падіння, непевна хода. Матеріали STEADI від CDC для родинних доглядальників радять обговорювати ризик падінь із лікарем, тож варто записувати навіть невеликі спотикання.
• Ліки: чи дотримано звичного розпорядку і чи були проблеми — наприклад, ліки закінчуються або пропущено дозу. Записуйте, що сталося; не змінюйте дози самостійно.
• Особиста гігієна: допомога з миттям, одяганням, туалетом, якщо це актуально
• Відвідувачі та візити: хто приходив, що обговорювали
• Усе незвичне: нові симптоми, біль, на який скаржилася ваша рідна людина, зміни в поведінці
• Що зробити далі: зателефонувати в аптеку, записатися на перевірку зору, купити молоко

Наш друкований Щоденний журнал догляду та Генератор щоденника догляду використовують саме ці рубрики, тож залишається лише заповнити пропуски.

Чого не писати і як писати

Щоденник — це запис про людину, яка часто може його прочитати. Пишіть шанобливо, ніби ваш батько чи мати зазирає вам через плече, — бо так цілком може статися.

• Описуйте, а не ставте діагнози. «Сьогодні по обіді здавався розгубленішим, ніж зазвичай, двічі запитав, який сьогодні день» — корисний запис. «Деменція прогресує» — висновок, який робити не вам.
• Тримайтеся фактів. Записуйте те, що бачили, і те, що казала ваша рідна людина.
• Уникайте родинних коментарів. Щоденник — не місце для невдоволення братами чи сестрами.
• Бережіть приватність. Зберігайте щоденник там, де до нього має доступ лише команда догляду, і поговоріть із батьком чи матір'ю про те, хто його бачить.

Як не закинути щоденник

Щоденники закидають, коли вони здаються обтяжливим обов'язком. Кілька способів цього уникнути:

1. Тримайте його там, де відбувається догляд. Паперовий журнал на кухонному столі або спільний цифровий журнал у телефоні кожного.
2. Пишіть щодня в той самий час — наприклад, після вечері чи наприкінці кожного візиту.
3. Використовуйте однаковий формат. Позначки та короткі рубрики заповнювати швидше, ніж довільний текст.
4. Зробіть це спільною справою. Кожен, хто допомагає, зокрема найняті доглядальниці та родичі, які навідуються, додає свій рядок.
5. Переглядайте щотижня. Основний доглядальник або хтось із рідних на відстані може проглянути тиждень і виокремити те, що варто обговорити з лікарем чи з усією родиною.

Папір чи цифровий формат?

Підходить і те, і те. Найкращий формат — той, яким ваша родина справді користуватиметься.

• Папір зручний, якщо ваша рідна людина любить сама читати й дописувати, а помічники не дуже дружать із застосунками. Тримайте журнал у теці з прив'язаною ручкою і щотижня фотографуйте сторінки, щоб рідні здалеку теж їх бачили.
• Цифровий формат зручний для родин, які живуть у різних місцях. Кожен може додати нотатку з телефона, записи мають дату й час, і нікому не треба їхати, щоб прочитати теку.

Багато родин поєднують обидва: паперовий журнал удома для того, хто там є, і щотижневий цифровий підсумок для решти. Якщо обираєте цифровий варіант, перевіряйте, хто має доступ, і прибирайте тих, кому він більше не потрібен.

Нотатки для передачі справ: коротка версія для змін

Нотатка для передачі справ — це короткий підсумок для наступної людини, яка перебирає догляд: брата, що підмінює на вихідні, працівника тимчасової заміни або вас самих після перерви. Її можна прочитати за дві хвилини, і в ній є:

• Що змінилося з минулого разу: усе нове чи інше
• План на сьогодні: візити, відвідувачі, справи
• На що звернути увагу: усе, що потребує особливої уваги
• Що зробити: незавершені завдання і хто за них відповідає
• Кому телефонувати: основний контакт, якщо щось станеться

Наш друкований Бланк передачі справ після візиту має саме таку структуру. Використовуйте його разом зі щоденним журналом, а не замість нього: журнал — це повний запис, а нотатка — заголовок.

Як використовувати щоденник на прийомі в лікаря

Перед візитом до лікаря перегляньте записи за останні кілька тижнів і перенесіть головне на Аркуш підготовки до прийому: падіння, зміни апетиту, проблеми зі сном, нові тривоги. NIA радить упорядкувати перелік так, щоб три-чотири найважливіші питання були першими.

Після прийому додайте до щоденника короткий підсумок, зокрема зміни в ліках. Оновіть і перелік ліків вашої рідної людини. Робочі аркуші NIA для доглядальників містять форму для обліку ліків, якщо вам потрібен окремий запис.

Почніть із малого

Ідеальна система з першого дня не потрібна. Почніть із зошита та трьох рубрик: що сталося, що ми помітили і що треба зробити. За кілька тижнів ви зрозумієте, що найважливіше саме для вашої рідної людини, і зможете все підлаштувати. Цінність щоденника — у тому, щоб вести його регулярно, а не в тому, щоб зробити його складним.