Як підготуватися до прийому батьків у лікаря

Прийоми в лікаря бувають однією з найнапруженіших частин догляду. Візит зазвичай короткий, обговорити треба багато, і легко вийти з кабінету з розумінням, що забули поставити найголовніше запитання. Додайте до цього дорогу, паркування, страхові документи й тата чи маму, які можуть бути втомленими чи стривоженими, — не дивно, що такі візити виснажують родини.

Трохи організованості дуже допомагає. У цьому посібнику — що робити до, під час і після прийому, щоб батьки отримали від візиту максимум, а решта родини знала, що відбулося. Це не медична порада: ідеться про те, щоб потрібна інформація доходила до потрібних людей.

До прийому

Спершу оформіть дозволи

Як правило, медичний заклад не може повідомляти вам відомості про здоров’я ваших батьків без їхньої згоди. Національний інститут старіння США (NIA) зазначає, що зазвичай для отримання медичної інформації про людину потрібен її письмовий дозвіл, якщо тільки вона не перебуває поруч із вами й не може дати згоду сама. А щоб говорити з медиками за відсутності батьків, може знадобитися юридично оформлений документ — наприклад, довіреність. Які саме документи потрібні, залежить від законів країни, де живуть батьки.

Запитайте в медичному закладі чи в лікаря ваших батьків, яку форму вони використовують, допоможіть батькам її заповнити, якщо вони згодні, і зберігайте копію разом з іншими документами щодо догляду. Зробіть це один раз і заздалегідь, а не тоді, коли проблема виявиться під час телефонної розмови посеред кризи.

Зберіть усе, що треба взяти

NIA радить брати із собою страхові документи, імена й телефони інших лікарів, до яких ходить людина, і медичні документи, якщо в лікаря їх ще немає. Простий чеклист:

• Медичний страховий поліс або інший документ, що дає право на медичну допомогу
• Документ, що посвідчує особу
• Актуальний список ліків — рецептурних і безрецептурних, вітамінів і добавок — із дозуванням і частотою приймання
• Імена й телефони інших лікарів та аптеки
• Свіжі результати аналізів, виписки з лікарні чи висновки фахівців
• Окуляри й слухові апарати (з робочими батарейками)
• Письмовий список запитань
• Блокнот або наш шаблон «Аркуш підготовки до прийому»
• Вода, перекус і засоби для пересування, якщо вони потрібні

У NIA є робочий аркуш для обліку ліків, а наш щоденник догляду допомагає підтримувати список ліків в актуальному стані між візитами.

Запишіть занепокоєння за порядком

Разом із батьками складіть список того, що вони хочуть обговорити. NIA радить запитати про запитання самої людини та інших доглядальників, а потім розставити пріоритети: три-чотири найважливіші запитання — на початок списку.

Корисно також зазначити зміни від минулого візиту. NIA пропонує згадати, наприклад, звернення по невідкладну допомогу, прийоми в інших фахівців, зміни апетиту, сну, енергії чи здатності впоратися з повсякденними справами на кшталт миття. Якщо ваша родина веде щоденник догляду, перегляньте його перед візитом у пошуках закономірностей — він значно надійніший за пам’ять.

Розв’яжіть практичні питання

• Уточніть час і місце та те, чи буде прийом очним чи за відеозв’язком.
• Запитайте про формат візиту. Це плановий огляд, аналіз, процедура? Чи треба прийти натщесерце або щось принести?
• Попросіть про зручні умови. NIA радить заздалегідь попросити перекладача, якщо він потрібен. Якщо тато чи мама швидко втомлюються або їм важко в людних коридорах, попросіть запис на зручніший час дня.
• Продумайте дорогу, зокрема паркування чи місце, де можна висадити батьків, і виїжджайте із запасом часу.

Додайте прийом до спільного сімейного календаря, щоб усі знали, хто їде. Тут стане в пригоді наш конструктор тижневого графіка догляду.

Під час прийому

Підтримуйте, але не вирішуйте за батьків

Ваша роль — підтримати, а не говорити замість тата чи мами. NIA радить давати літній людині самій відповідати на запитання лікаря, якщо вас не попросили про інше, і завжди залучати її до розмови. Якщо лікар починає звертатися до вас, а не до батьків, можна м’яко спрямувати розмову: «Тату, а ти що думаєш?»

Заздалегідь домовтеся, як діятимете разом. Одні батьки хочуть, щоб ви порушили певні теми, інші — щоб мовчали, доки вони не попросять. Поважайте це й будьте готові вийти, якщо тато чи мама хочуть обговорити щось наодинці. NIA зазначає, що людині може знадобитися час побути з лікарем самій.

Записуйте

Записуйте те, що каже лікар, особливо:

• новий діагноз або зміни у вже відомому;
• зміни в ліках: що скасувати, а що почати приймати;
• аналізи чи направлення, на які треба записатися;
• тривожні ознаки, на які варто зважати, і куди телефонувати, якщо вони з’являться;
• коли потрібен наступний прийом.

Якщо хочете записати розмову на диктофон, NIA радить спершу запитати дозволу. Перед тим як піти, перекажіть головне, щоб переконатися, що ви все правильно зрозуміли, і попросіть письмові матеріали, якщо вони є.

Поставте правильні запитання «що далі»

• Що нам треба зробити до наступного прийому?
• Куди телефонувати, якщо щось зміниться, і який номер працює в неробочий час?
• Які місцеві служби чи ресурси ви порадили б? NIA зазначає, що у великих клініках і лікарнях часто є соціальні працівники, які можуть підказати відповідні служби.

Після прийому

Поділіться новинами

Прийом насправді не завершено, доки про нього не дізналися ті, кому треба знати. Протягом дня:

1. Напишіть короткий підсумок: дата, у кого були, що обговорювали, що змінилося і що робити далі.
2. Додайте його до спільного щоденника догляду чи бланка передачі справ, щоб брати, сестри й інші помічники бачили ту саму інформацію.
3. Оновіть список ліків, якщо в ньому щось змінилося.
4. Запишіться на призначені аналізи чи до фахівців і додайте їх до спільного календаря.

Наші шаблони «Бланк передачі справ після візиту» й «Аркуш підготовки до прийому» допомагають зробити це швидко.

Тримайте в курсі тих, хто далеко

Якщо хтось із родини живе далеко, NIA радить запитати в медичному закладі, як їм отримувати інформацію, і з дозволу батьків налаштувати доступ до їхнього особистого кабінету пацієнта в інтернеті, якщо така можливість є. Деякі заклади також дозволяють членові родини долучитися до прийому телефоном чи відеозв’язком.

Виробіть простий порядок дій

Прийоми стають значно менш напруженими, коли з’являється звичний порядок. Тримайте теку чи електронний файл із дозволами батьків, списком ліків, контактами лікарів і підсумками минулих прийомів. Щоразу користуйтеся тим самим чеклистом. За кілька місяців у вас складеться зрозуміла історія, яка допоможе кожному лікареві, кожному членові родини і, найголовніше, вашим батькам.