Деменція та відмова від купання: що допомагає

Людина з деменцією може відмовлятися від ванни чи душу з багатьох причин: їй може бути холодно або ніяково, вона може не впізнавати ванну кімнату, боятися води чи шуму або не розуміти, що від неї просять. Коли миття важливе для комфорту й гідності, така ситуація може бути непростою, але суперечки чи примус можуть посилити тривогу. Зазвичай краще почати зі спокійного підходу, залишивши час на паузу й повторну спробу.

Не існує єдиного розпорядку купання, який підходить усім. Ці поради практичні й не замінюють медичної консультації. Якщо відмова виникла нещодавно, не минає або пов’язана з болем чи змінами у стані здоров’я, зверніться до лікаря або іншого відповідного медичного фахівця.

Спершу з’ясуйте, що може ускладнювати миття

Зверніть увагу, що відбувається до, під час і після відмови. Чи трапляється це в певний час доби, з конкретною людиною або коли тече вода? Чи холодно у ванній кімнаті, чи надто яскраве там світло або шумно? Чи здається людина стурбованою через те, що треба роздягнутися, стояти, заходити у ванну чи виходити з неї або коли до неї торкаються?

Людина може бути не в змозі чітко пояснити причину. Зверніть увагу на ознаки, як-от напруження, спроби відсторонитися, захист певної частини тіла або засмучення, коли починається певний етап. Такі спостереження можуть бути підказками, але не є діагнозом. Варто обговорити з медичним фахівцем можливий біль, погане самопочуття, втому, проблеми зі шкірою або незручне облаштування ванної кімнати.

Якщо опір миттю виник раптово або супроводжується помітними змінами в рівні бадьорості, поведінці чи загальному самопочутті, невідкладно зверніться до лікаря. Раптова сплутаність свідомості може мати причини, які потребують оцінки фахівця; Національна служба охорони здоров’я Великої Британії (NHS) пояснює це в матеріалі про делірій. Якщо є безпосередня небезпека, скористайтеся місцевою службою невідкладної допомоги або екстреною службою.

Створіть спокійну атмосферу й допоможіть людині краще зрозуміти, що відбувається

Кілька змін можуть зменшити відчуття несподіванки чи втрати контролю:

• Оберіть спокійний час. Спробуйте помити людину тоді, коли вона зазвичай найбільш розслаблена й має достатньо сил. Не поспішайте й не плануйте миття на час напруженого переходу від однієї справи до іншої.
• Пояснюйте по одному кроку. Говоріть спокійним голосом і використовуйте короткі звичні фрази. Дайте людині час зрозуміти й відповісти, перш ніж переходити до наступного кроку.
• Запропонуйте два прості варіанти. Наприклад: «Ви хотіли б помитися до сніданку чи після?» або «Ви віддаєте перевагу душу чи миттю біля раковини?» Не ставте запитань, які можуть сприйматися як перевірка.
• Подбайте про приватність і тепло. Зачиніть двері й завісьте штори, якщо можливо, зігрійте кімнату та покладіть рушник або халат так, щоб його було легко дістати. Якщо людині так зручно, відкривайте лише ту частину тіла, яку миєте.
• Залиште звичні речі. Улюблене мило, рушник, музика або звична послідовність дій можуть зробити миття менш незвичним. Переконайтеся, що засоби не подразнюють шкіру людини.
• Зробіть ванну кімнату зручнішою. Приберіть зайві речі й подумайте, чи може людина безпечно дістати все необхідне. Якщо їй потрібна допомога, залишайтеся поруч, водночас за можливості даючи їй діяти самостійно.

Національний інститут старіння та Товариство Альцгеймера пропонують додаткові практичні поради щодо купання й особистого догляду та миття й купання людини з деменцією.

Замість повної ванни запропонуйте помитися частково

Не обов’язково щоразу приймати ванну чи душ повністю. Залежно від потреб і вподобань людини, їй може бути комфортніше помитися біля раковини, теплою вологою мочалкою або очищати тіло частинами. Зосередьтеся на комфорті й тих ділянках, які сьогодні потребують уваги, наприклад на обличчі, руках, пахвах і складках шкіри. За потреби переодягніть людину в чистий одяг і подбайте про її потреби, пов’язані з туалетом.

Деяких людей лякає або бентежить душ, а іншим не подобається заходити у ванну. Якщо це безпечно й комфортно, запропонуйте альтернативу, а не наполягайте на одному способі. Частота купання залежить від людини, стану її здоров’я, активності та вподобань. Якщо ви не впевнені, який особистий догляд потрібен, запитайте медичного фахівця або місцеву службу підтримки людей із деменцією.

Не залишайте людину саму у ванні чи душі, якщо є ризик падіння або вона не зможе покликати на допомогу. Якщо їй важко пересідати, стояти чи тримати рівновагу, зверніться до медичного фахівця або місцевої служби ерготерапії й запитайте, як організувати миття безпечніше. Доступні послуги та способи скерування до фахівців відрізняються залежно від країни.

Якщо людина відмовляється, зробіть паузу й спробуйте знову

Відмова — це важлива підказка: можливо, цієї миті людина розгублена або почувається некомфортно. Говоріть нейтральним тоном, відійдіть і спробуйте іншим разом або запропонуйте простіший варіант. Не сваріть людину, не погрожуйте, не сперечайтеся про те, чи «потрібно» їй митися, і не продовжуйте, якщо вона явно засмучена. Якщо є нагальна потреба в гігієнічному догляді, зосередьтеся на найменш неприємному безпечному кроці й зверніться по пораду, якщо не можете подбати про це без зайвого дискомфорту.

Записуйте, що допомогло, а що ні. Щоденний журнал догляду допоможе помічати закономірності з дня на день, а план розпорядку дня для друку — дотримуватися звичного часу й послідовності миття. Поділіться корисними спостереженнями з родичами чи оплачуваними доглядальниками, щоб людині не доводилося щоразу звикати до іншого підходу.

Залучайте людину до догляду

Якщо це можливо, дозвольте людині самій виконувати те, з чим вона може впоратися: наприклад, обирати одяг, мити обличчя або тримати мочалку. Допомагайте лише там, де це потрібно, і пояснюйте, що збираєтеся зробити, перш ніж торкнутися людини. Пропонуйте варіанти шанобливо й відповідно до її віку. Важливо говорити звичним тоном і з повагою до гідності; не говоріть про людину так, ніби її немає поруч.

Уподобання щодо скромності, статі доглядальника, культури, віри й особистого догляду різняться. Запитайте, що людині зручно, якщо вона може вам відповісти, і зважайте на її попередні вподобання. Якщо доглядом займаються кілька людей, у короткому профілі «Усе про мене» можна записати вподобання людини, підказки щодо спілкування та корисні звички.

Коли варто попросити про додаткову допомогу

Зверніться до лікаря або іншого відповідного медичного фахівця, якщо людина почала відмовлятися від миття нещодавно або відмовляється дедалі частіше, якщо їй, схоже, боляче, якщо ви помітили проблеми зі шкірою або якщо миття стало небезпечним чи надто складним. Фахівці допоможуть оцінити можливі чинники, пов’язані зі здоров’ям чи рухливістю, і порадять, чи потрібна додаткова підтримка. Не намагайтеся самостійно встановити причину.

Також можна звернутися до місцевої організації підтримки людей із деменцією, служби соціального догляду або надавача послуг догляду вдома й запитати про практичну допомогу. Доступність послуг, умови отримання допомоги, правила щодо згоди та вимоги із захисту людей відрізняються залежно від країни й регіону. Якщо безпеці чи гідності людини щось загрожує, зверніться за порадою до відповідної місцевої служби.

Не обов’язково вирішувати всі труднощі з миттям за одну спробу. Спокійніший, невеликий крок сьогодні й запис про те, що допомогло, можуть полегшити наступну спробу вам обом.