Як гідно допомагати вдома при нетриманні

Нетримання — це мимовільне підтікання сечі або калу, перш ніж людина встигає дійти до туалету, або неможливість контролювати випорожнення. Людині може бути ніяково, а доглядальники з родини можуть втомлюватися, але це проблема зі здоров’ям, а не невдача чи чиясь провина. З дозволу людини поговоріть про це наодинці й спокійно: «Може, зробимо так, щоб до туалету було легше дістатися?»

Нетримання може мати багато причин і проявлятися по-різному в різних людей. Деякі причини може оцінити й усунути медичний фахівець. У цьому посібнику наведено практичні поради щодо догляду вдома, а не діагноз чи план лікування.

Що може змінюватися з часом

Не існує єдиної передбачуваної послідовності стадій. У когось підтікання трапляється час від часу, а комусь дедалі частіше потрібна допомога чи підтримка під час переодягання й відвідування туалету. Симптоми можуть залишатися приблизно такими самими, змінюватися день у день або змінюватися разом зі станом здоров’я, рухливістю, пам’яттю, звичним розпорядком чи домашнім середовищем. Підтікання сечі й калу може траплятися як одночасно, так і окремо.

• Поодинокі або перші випадки підтікання: Людина може відчувати раптову потребу помочитися, мати незначне підтікання або помічати, що не встигає дійти до туалету. Вільний прохід, швидкий доступ до туалету й запасний одяг, який можна непомітно переодягнути, можуть допомогти зменшити стрес під час виходів із дому та щоденних справ.
• Частіші випадки: Людині можуть знадобитися нагадування, допомога з одягом або заплановані можливості сходити до туалету. Зберігайте потрібні засоби там, де вони знадобляться, і домовтеся, як саме людина хоче отримувати допомогу.
• Потреба в безпосередній допомозі: Якщо переодягання, підмивання чи дорога до туалету стають складними, подбайте про приватність, безпечне переміщення та достатньо часу. Медсестра, фахівець із проблем нетримання або інший місцевий медичний працівник допоможе оцінити потреби й обговорити відповідні засоби та підтримку.

Ці описи — практичні орієнтири для планування, а не прогноз. Не слід просто вважати раптові зміни частиною старіння. І огляд нетримання сечі від NHS, і інформація NHS про нетримання калу рекомендують звернутися по професійну пораду.

Щоденний догляд із повагою до гідності

Перш ніж допомагати, запитайте. Звертайтеся безпосередньо до людини, а не говоріть про неї в її присутності. За можливості запропонуйте вибір — наприклад, яким засобом вона хоче користуватися або чи потрібна їй допомога зараз, чи трохи згодом. Зачиняйте двері й завішуйте штори, пояснюйте кожну дію та під час переодягання якомога більше прикривайте людину.

Полегште доступ до туалету. Тримайте прохід вільним і добре освітленим, особливо вночі. Переконайтеся, що людина може знайти туалет, упоратися з одягом і застібками. Деяким родинам може стати в пригоді крісло-туалет або інше обладнання; дізнайтеся у медичного фахівця чи місцевої служби забезпечення обладнанням про можливі варіанти й правила безпечного користування. Щоб перевірити можливі небезпеки вдома, скористайтеся чеклистом безпеки вдома.

Складіть розпорядок, який підходить людині. Звертайте увагу, коли зазвичай трапляється підтікання чи випорожнення кишечника, а також чи ускладнюють відвідування туалету певні обставини. Пропонуйте сходити до туалету у зручний час, не кваплячи людину й не перетворюючи нагадування на накази. Щоденний журнал догляду допоможе записувати закономірності й запитання до лікаря. Не використовуйте журнал, щоб засуджувати чи соромити людину.

Підготуйте необхідні засоби так, щоб їх можна було взяти непомітно. Тримайте поруч абсорбувальні засоби, яким людина надає перевагу, чистий одяг, вологі серветки чи мочалки, пакет для утилізації та погоджені засоби для догляду за шкірою. Засоби різняться за розміром і здатністю поглинати вологу; з вибором допоможе лікар або фахівець із проблем нетримання. Перевіряйте, чи зручно людині користуватися засобом, і вчасно його змінюйте, дотримуючись інструкцій.

Дбайливо очищуйте шкіру та підтримуйте її комфорт. Після підтікання обережно очистьте шкіру, промокніть її насухо, не розтираючи, та змініть мокрий або забруднений одяг і засоби. Якщо шкіра тривалий час болить, пошкоджена чи подразнена, зверніться до медсестри або лікаря. Не наносьте ліки чи креми, якщо вони не призначені цій людині; спершу перевірте інструкцію до засобу або порадьтеся з медичним фахівцем.

Дбайте про достатнє пиття та збалансоване харчування. Не обмежуйте споживання рідини, намагаючись запобігти підтіканню, якщо цього не рекомендував лікар саме цій людині. Недостатнє споживання рідини може спричинити проблеми, а потрібна її кількість залежить від стану здоров’я. Запитайте медичного фахівця про потребу в рідині, закрепи, діарею, а також продукти й напої, які, здається, пов’язані із симптомами. Інформація NIDDK про проблеми з контролем сечового міхура пояснює, чому важливо пройти оцінювання, і зазначає, що проблеми із сечовим міхуром можуть мати різні причини.

Безпека вдома й поза ним

Поспіх до туалету може підвищити ризик падіння. Звільніть проходи й підлогу від зайвих речей, подбайте, щоб нічне освітлення можна було легко ввімкнути, а потрібні речі були під рукою. Якщо людина нестійко ходить, потребує допомоги під час переміщення або вже падала, попросіть медичного фахівця оцінити, яка підтримка чи обладнання їй підійдуть. Не намагайтеся перемістити людину самостійно, якщо не знаєте, як зробити це безпечно.

Перед виходом перевірте, чи будуть доступні туалети, і візьміть із собою запасні засоби, одяг і пакети для утилізації. Дозвольте людині самій вирішити, кому потрібно знати про її стан. Якщо допомогу надають кілька родичів або оплачуваних доглядальників, домовтеся про непомітну передачу інформації, щоб людині не доводилося щоразу пояснювати одне й те саме. Тижневий графік догляду допоможе узгодити візити й запаси необхідних засобів.

Коли звернутися до медичного фахівця

Запишіться на прийом до лікаря, медсестри чи відповідної місцевої служби, якщо підтікання з’явилося нещодавно, триває або посилюється, а також якщо воно впливає на комфорт, сон, упевненість у собі чи повсякденні справи. Коротко записуйте, коли це трапляється, які є супутні симптоми, що змінилося в розпорядку та якої допомоги хоче людина. Запитайте, яку інформацію варто взяти із собою; не відкладайте звернення по допомогу заради заповнення журналу.

Якщо помітили тривожні зміни — наприклад, кров у сечі чи калі, біль під час сечовипускання, підвищену температуру, нові труднощі із сечовипусканням або сильний біль у животі, — якнайшвидше зверніться по медичну пораду. Якщо симптоми тяжкі, швидко погіршуються або ви хвилюєтеся, що людина різко занедужала, зверніться до місцевих служб невідкладної чи екстреної допомоги. Нова сплутаність свідомості або раптова зміна поведінки також потребують своєчасної професійної оцінки, особливо якщо людина почувається зле. Інформація NIDDK про проблеми з контролем випорожнень кишечника пояснює, що нетримання калу може мати різні причини; лікар зможе оцінити, що може відбуватися та яка підтримка буде доречною.

Турбота про себе як про доглядальника

Переодягання й підмивання можуть бути фізично та емоційно виснажливими. Домовтеся, що саме ви робитимете на прохання людини, а що слід доручити фахівцеві або іншому члену родини. За можливості розподіліть між собою візити й походи по необхідні засоби. Запитайте місцеву службу охорони здоров’я чи соціальної допомоги про підтримку у зв’язку з нетриманням, обладнання та можливості перепочинку у вашому районі. Якщо відчуваєте, що не справляєтеся, поговоріть із людиною, якій довіряєте, або з медичним фахівцем. Ваше самопочуття теж важливе.