
У родинах часто виникають суперечки щодо догляду, бо кожен уявляє потреби по-своєму. Один із братів чи сестер вважає, що батько або мати «дає собі раду», а інший помічає пропущені прийоми ліків і нерозкриту пошту. Просте структуроване оцінювання допомагає замінити ці враження спільним описом потреб — саме його попросять надати лікарі, соціальні працівники та служби догляду.
Цей посібник містить загальну інформацію. Він не замінює офіційного оцінювання фахівцем із медичного або соціального догляду.
Два переліки, якими користуються фахівці
У більшості оцінювань потреб у догляді розглядають дві групи повсякденних справ.
- Базові повсякденні дії (ADL) — це основні навички самообслуговування: купання, одягання, користування туалетом, вставання з ліжка чи стільця та лягання, контроль фізіологічних потреб і харчування. Якщо тут потрібна допомога, зазвичай це означає, що щодня необхідна практична підтримка.
- Інструментальні повсякденні дії (IADL) — це справи, необхідні для самостійного життя: правильний прийом ліків, приготування їжі, прибирання та прання, покупки, відвідування прийомів, керування грошима й користування телефоном.
Важлива й безпека: проблеми з пам’яттю, падіння, перебування на самоті вночі та ситуації, коли людина залишається сама на кілька годин, — усе це впливає на те, наскільки пильний нагляд потрібен.
Крок 1. Спостерігайте протягом тижня
Перш ніж оцінювати потреби, поспостерігайте та розпитайте. Якщо можете, навідуйтеся в різний час доби: багато людей добре дають собі раду вранці, але ввечері їм стає складніше. Занотовуйте, що батько чи мати робить самостійно, про що потрібно нагадувати та що хтось інший уже непомітно робить замість них. Для цього стане в пригоді Щоденний журнал догляду.
Крок 2. Оцініть кожну дію
Для кожної дії оберіть один із трьох рівнів: самостійно, потрібна певна допомога (нагадування, нагляд або допомога з частиною завдання) чи потрібна повна допомога. У нашому безкоштовному інструменті Чеклист оцінки потреб у догляді наведено всі сімнадцять дій, можна додати примітку до кожної та підсумувати результат. Оцінюйте те, що відбувається насправді, а не те, що, за словами батька чи матері, вони можуть робити: багато людей применшують свої труднощі, щоб не хвилювати рідних.
Крок 3. Подивіться на загальну картину
- Переважно самостійне життя: допомога з кількома домашніми справами. Зазвичай достатньо візитів рідних, нагадувань і Тижневого графіка догляду.
- Регулярна підтримка: допомога з кількома справами, зокрема з деякими аспектами особистого догляду. Варто скласти спільний графік, найняти доглядальника на кілька годин і перевірити безпеку помешкання за допомогою Чеклиста безпеки вдома для літніх людей.
- Значна щоденна підтримка: повна допомога з особистим доглядом або питаннями безпеки. Імовірно, потрібен щоденний практичний догляд. Не варто відкладати офіційне оцінювання та обговорення варіантів догляду.
Крок 4. Обговоріть результати з лікарем
Зміни в рухливості, пам’яті чи контролі фізіологічних потреб іноді мають причини, які можна усунути, наприклад інфекцію, побічну дію ліків або поганий зір. Візьміть роздрукований підсумок на наступний прийом і запитайте, чи може якась причина пояснити ці зміни. Аркуш підготовки до прийому допоможе нічого не забути під час короткого візиту.
Повторюйте оцінювання, коли щось змінюється
Потреби змінюються, іноді раптово. Повторюйте оцінювання за чеклистом раз на кілька місяців, після перебування в лікарні або падіння, а також щоразу, коли помітите зміни. Якщо зберігати роздруківки з датами, буде видно динаміку — для фахівців це часто корисніше, ніж оцінка в один конкретний момент.
Джерела
- What Is Long-Term Care? — National Institute on Aging
- Long-term care — Medicare.gov
- Caregiving — Centers for Disease Control and Prevention
CareTaskNest допомагає родинам організовувати щоденний догляд. Сервіс не надає медичних порад, не встановлює діагнозів і не призначає лікування. У разі надзвичайної ситуації телефонуйте за місцевим номером екстреної служби.