Синдром заходу сонця при деменції: причини та що допомагає ввечері

Коли світловий день добігає кінця, людина з деменцією може ставати більш розгубленою, неспокійною, тривожною або засмученою. Вона може ходити туди-сюди, повторювати запитання, неправильно сприймати тіні або хотіти піти з дому. Це явище часто називають синдромом заходу сонця. Воно може тривожити як саму людину, так і тих, хто її підтримує, але виникає не в усіх і не є передбачуваною стадією деменції.

Як може проявлятися синдром заходу сонця

Зміни часто відбуваються пізно ввечері або ввечері, хоча час їх появи та симптоми бувають різними. Людина може здаватися більш збудженою чи неспокійною, їй може бути важко стежити за розмовою, вона може дратуватися або не могти заспокоїтися перед сном. У декого поведінка змінюється лише час від часу, а в інших це трапляється регулярніше.

Деменція сама по собі може впливати на пам’ять, сприйняття, спілкування та здатність давати раду незнайомим ситуаціям. Ці зміни можуть ставати помітнішими протягом дня. Сам по собі синдром заходу сонця не свідчить про те, як швидко прогресує деменція, і не дає змоги визначити її стадію. Потреби людей різняться, тож зосередьтеся на тому, що змінюється у вашого близького, і на тому, яка підтримка допомагає йому почуватися в безпеці.

Чому це може відбуватися?

Єдиної підтвердженої причини немає. Серед можливих чинників — втома, зміни добового ритму сну й неспання, менша кількість денного світла, тіні або відблиски, надмірний шум, а також насичений подіями чи порушений розпорядок дня. Коли світла менше або людина втомлена, їй також може бути складніше орієнтуватися в оточенні.

Іноді зміна поведінки має фізичну або побутову причину: біль, голод, спрага, потреба сходити в туалет, закреп, хвороба або зміна оточення чи звичного розпорядку. Проблеми із зором або слухом можуть посилювати розгубленість. Також можуть мати значення нові ліки або зміна способу їх прийому, але не припиняйте прийом ліків і не змінюйте його без консультації з лікарем або фармацевтом.

Спробуйте сприймати нову поведінку як сигнал, а не як навмисну непослух. Прості записи про те, коли це відбувається, що цьому передувало і що, здається, допомогло, можуть виявити закономірності. Щоденник поведінки та настрою допоможе поділитися цими спостереженнями з командою догляду.

Що може допомогти ввечері?

Немає єдиного підходу, який підходить усім. Спробуйте змінювати одну-дві речі за раз і звертайте увагу, чи стає вечір легшим.

• Дотримуйтеся звичного розпорядку. Намагайтеся, щоб прийоми їжі, особистий догляд і підготовка до сну відбувалися у передбачуваній послідовності. Коротко й спокійно пояснюйте людині, що буде далі.
• Зробіть приміщення зрозумілішим. Увімкніть світло, поки ще не стемніло, зменште відблиски й тіні та звільніть проходи. Знайомі речі, видимий годинник або календар можуть заспокоювати, якщо вони корисні для людини.
• Зменште напруження та кількість подразників. Зробіть телевізор тихішим, не дозволяйте кільком людям говорити одночасно й не кваптеся під час виконання справ. Якщо якесь завдання засмучує людину, зробіть паузу й безпечно спробуйте знову пізніше.
• Запропонуйте втіху та простий вибір. Запитайте, чи людина голодна, хоче пити, чи їй щось завдає дискомфорту або чи потрібно їй до туалету. Запропонуйте знайому їжу для перекусу, теплий напій, якщо це доречно, або спокійне заняття, яке їй подобається. Вибрати з двох варіантів може бути легше, ніж відповідати на відкрите запитання.
• Відгукніться на почуття. Якщо людина хвилюється, скажіть, що бачите: вона непокоїться, і запевніть її, що все гаразд. Виправляння, суперечки чи перевірка пам’яті можуть посилити тривогу. Може допомогти лагідна зміна теми або знайома музика.
• Підтримуйте звичний ритм дня й ночі. Денне світло та відповідна активність удень можуть допомогти зберегти звичний розпорядок. Якщо денний сон або активність наприкінці дня, здається, пов’язані з важкими ночами, занотовуйте закономірності й обговоріть їх із медичним фахівцем, а не встановлюйте виснажливий розпорядок.

План розпорядку дня допоможе членам родини та іншим доглядальникам діяти послідовно. Щоб перевірити безпеку помешкання загалом, скористайтеся Чеклистом безпеки вдома для літніх людей.

Безпека без відчуття обмежень

Якщо людина ходить туди-сюди або намагається вийти, подумайте, чого вона може шукати: знайомого місця, когось із близьких, туалету або просто заняття. Якщо можливо, залишайтеся поруч і скеруйте її до безпечнішої діяльності. Тримайте ключі та потенційно небезпечні речі поза легким доступом, подбайте про краще освітлення та приберіть предмети, об які можна спіткнутися. Переконайтеся, що виходи й маршрути безпечні, і заздалегідь узгодьте, що робитимуть члени родини, якщо людина несподівано вийде з дому.

Добирайте заходи безпеки з урахуванням потреб людини та особливостей помешкання. Не замикайте людину всередині й не використовуйте нічого, що може замкнути її або заблокувати вихід під час пожежі. Якщо людина регулярно блукає, зверніться по пораду до лікаря, фахівця з деменції або місцевої служби підтримки, щоб скласти індивідуальний план безпеки. У невідкладній ситуації зверніться до місцевої екстреної служби.

Коли звертатися до лікаря

Зверніться до лікаря або відповідного медичного фахівця, якщо поведінка змінилася нещодавно, значно погіршується, завдає людині страждань, неодноразово порушує сон або створює загрозу безпеці. Розкажіть, коли почалися зміни, чим вони відрізняються від звичної поведінки людини, які є інші симптоми та чи змінювалися нещодавно ліки або розпорядок дня. Медичний фахівець зможе оцінити, чи потребують уваги хвороба, дискомфорт або інша проблема.

Раптова зміна рівня сплутаності свідомості або бадьорості потребує термінової медичної консультації, особливо якщо людина значно гірше реагує на звернення, незвично збуджена або має інші ознаки гострого нездужання. Раптова сплутаність свідомості може мати причини, які потребують невідкладної оцінки; не вважайте, що це просто деменція або синдром заходу сонця. Дотримуйтеся місцевих рекомендацій щодо невідкладної допомоги, а за безпосередньої небезпеки або серйозного гострого стану зверніться до екстрених служб.

Турбота про себе та спільний догляд

Вечори можуть стати найважчою частиною дня, особливо якщо ви водночас працюєте, доглядаєте дітей або організовуєте нічний догляд. Домовтеся, хто за які завдання відповідає, і коротко записуйте, що допомогло та на що слід звернути увагу. Якщо ви виснажуєтеся або відчуваєте, що не можете забезпечити безпеку близької людини, повідомте про це родину, команду догляду або місцеві служби підтримки людей із деменцією. За можливості дізнайтеся про послуги перепочинку для доглядальників або іншу практичну допомогу.

Не потрібно намагатися одразу знайти рішення для кожного важкого вечора. Невеликі зміни, чіткі записи та консультація фахівця, коли щось змінюється, допоможуть вам реагувати терпляче й водночас дбати про добробут близької людини та власний.